Распопіна Софія

11-Б клас, Пісочинський ліцей Харківської області

Вчитель, що надихнув на написання есе: Демченко Наталія Іванівна

Конкурс есе "Чому бути українкою - це моя суперсила"

Важко сказати, що насправді

неможливо, оскільки мрія

вчорашнього дня стає надією

дня сьогоднішнього й

реальністю дня завтрашнього.

Роберт Годдард

Сьогодні вперше за довгий час війна не снилася… Прокинулась і глянула на світ іншими очима. Очима моєї мрії.

Світ навколо живе своїм життям, а я – своїми надіями й сподіваннями. Земля звично крутиться навколо осі в безмежних просторах Всесвіту. Він знає все й про всіх. Хто кого полюбив, хто кого розлюбив, а в кого душа розривається від болю… Нещодавно почула фразу, яка мене щиро здивувала. Уявляєте, люди, які зараз живуть на планеті, події, що відбуваються й хвилюють усіх нас, через якихось сто років стануть лише миттю. Це закон Всесвіту. І ніхто не може його змінити.

Мені зараз шістнадцять. Нас називають поколінням штучного інтелекту, та не слід забувати, що люди – лише частка крихітного й безмежно прекрасного острівка Всесвіту. Маємо розуміти й душею відчувати, що майбутнє – це не насильство й не війна! Радіти тому, що Всевишній подарував нам унікальну можливість народжуватися, зростати, любити, розвиватися, мріяти й просто жити.

Життя, чуєш?! Я звертаюся до тебе! У тебе завжди є віра – віра в майбутнє, у мир, любов, щастя, добро й перемогу. У мене – віра у світ моєї мрії! Світ без горя й війни, без хвороб і злиднів. Світ, де навколо розкішні сади, чисте й прозоре небо, пшеничні поля. Світ, у якому чесна влада, компетентна медицина, рівні дороги, достойні зарплати й пенсії. Світ без жебраків і сиріт, без брехні й зради. Люди живуть у злагоді й любові. Молодь розвивається, навчається й працює… Творить! Радіє прозорим краплинам срібної роси й запашним весняним квітам, тихому леготу трав і серпневому зорепаду, красі та різнобарв'ю кожного осіннього листочка, першій тендітній сніжинці, що ніжно сіла на носа, і грайливим вогникам новорічної ялинки…

Моя мрія – жити в країні, де людина – суперсила добра й справедливості. Сонце, море, дивовижні Карпати… цілий Всесвіт – для всіх!

На превеликий жаль, ворог розбомбив наше Щастя й спалив нашу «Мрію», але ми, діти війни, озброєні сучасними технологіями, відбудуємо ЩАСТЯ і створимо нову МРІЮ.

Залишитися в Україні – свідомий вибір кожного проживати цей нелегкий час разом із дорослими й брати на себе відповідальність за майбутнє нашої держави.

Світ думав, що Україна – це так просто, а це суперсила Всесвіту, яка живиться від джерела пам'яті роду й духу славетних предків-козаків.

Ми самі щедро даруємо комусь щастя, комусь сподівання на краще, комусь здатність радіти простому телефонному дзвінку й новому світанку… Живіть: посміхайтеся, закохуйтеся, боріться за мир і не забувайте казати своїм близьким, як ви їх любите. Не шкодуйте ні про що, будьте готові змінюватись і змінюйте світ!

О Всесвіте! Дивлюся в безмежну зоряну далечінь і гублюся у твоїй величі й таємницях. Для тебе я ніхто. Ти не зупиняєшся ані на мить, і після ночі завжди настає ранок. Вірю, що він прийде. Такий довгожданий і такий важливий для всіх нас – ранок ПЕРЕМОГИ. Я, ти й мільйони українців вірять і знають, що світло завжди прорізає темряву. Мужні воїни-оборонці добра й справедливості ціною власної крові виборюють кожен сантиметр нашої землі.

Моя суперсила – у силі моєї нації, у силі мого незламного народу!