Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
переглядів: 37
Татьяна Чаплина
photo0
photo1
photo2
photo3
photo4
photo5
photo6
Бахмут
Бахмут
«Війна загнала нас у злидні»

Під час війни народився другий син. Фонд дуже допомагав усім необхідним для малюка та ліками для старшого сина.

2014 року прийшла на наш любий Донбас війна. Вона загнала нас практично в злидні.

Починалося все, як у всіх, гарно та романтично: любов, весілля, бажана вагітність, приємні клопоти в очікуванні дива. Пологи виявилися затяжні, не з легких. Але коли моїм рідним у коридорі пологового будинку показали здоровенького новонародженого Єгорку, вони щасливі розійшлися по домівках.

Війна загнала нас у злидні

Я лежала в палаті зі ще однією матусею. Разом нам принесли малюків на годування, обох новонароджених забрали, попередивши, що зроблять щеплення від гепатиту В.

Згодом моїй сусідці в палаті принесли малюка, а мені ні.

Війна загнала нас у злидні

У душі з'явилася тривога, яку посилювало німе мовчання медперсоналу. Згодом мені повідомили, що Єгорка перестав дихати, його помістили в барокамеру й мають відправити в дитячу реанімацію.

Чому? Що трапилося? Адже було все гаразд…

«Правди я не знаю донині»

З цього дня почався новий етап у моєму житті. Єгорці поставили діагноз «Епілептична енцефалопатія Леннокса». Безсонні ночі та дні, коли день як бій, а ніч підготовка до бою, гіркота сліз, внутрішній монолог і запитання: за що все це нам?

Життя, як на пороховій бочці день за днем, без перерв і вихідних. Напади, швидкі допомоги, реанімації, лікарняні палати, купа випробуваних препаратів, тонни прочитаної літератури, посередні лікарі та світила медицини, знахарі, провидиці й надія на Господа Бога.

А ще щоденна копітка робота з дефектологами, логопедами, масажистами, реабілітологами.

«Єгорка не відстає від однолітків»

Зараз Єгору 13.  Завдяки доброму невропатологу нам підібрано лікування, яке стримує напади. Єгорка вчиться в загальноосвітній школі, на домашньому навчанні. Він інтелектуально розвинений, не відстає в розвитку від однолітків!

Війна загнала нас у злидні

На жаль, у Єгора проблеми з дикцією, у нього погано розвинена дрібна моторика й прості дії даються важко. Звідси свій склад характеру, свої комплекси. Але це все можна подолати.

«Смерть годувальника»

Війна загнала нас у злидні

2009 року до нас прийшло ще одне горе. Загинув у шахті батько Єгора.

Було страшенно боляче, але я не мала права опускати руки, я потрібна синові тепер удвічі більше.

Ще в нас із Єгором є те, що дано не всім – справжня дружна, міцна сім'я! Ось уже хто і в горі, і в радості завжди поруч. Мама, тато, бабусі, дідусі, сестри, брати, племінники. І все начебто ми долали.

«Війна загнала нас у злидні»

Війна загнала нас у злидні

Але 2014 року прийшла на наш любий Донбас війна. Вона загнала нас практично в злидні.

Перестали виплачувати соцвиплати, пенсії. Ми залишилися без роботи. Ліки купували насилу за останні гроші. Держава нас залишила зовсім без допомоги.

Війна загнала нас у злидні

Єдиний, хто згадав про жителів Донбасу, це Рінат Леонідович.
Чудова допомога продуктами, величезні пакети я отримала перед пологами і, звичайно, неймовірна допомога ліками.

«З народженням сина наше життя набуло нового сенсу»

Коли в нашій родині з'явився маленький Сева, життя набуло нового сенсу, але матеріально було дуже-дуже важко. І знову-таки, допомога Ріната Леонідовича допомогла нам пережити найжахливіший час. Величезні пакети з кашами, памперсами, пюрешками й іншими продуктами врятували нашу сім'ю.

Війна загнала нас у злидні
slide1
slide2
slide3
slide4
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій