Історії, які ви нам довірили
Живу одна, мені вже 82 роки. Нас в сім'ї було сім чоловік, працювала одна старша сестра, ми дуже бідно жили.
До війни було спокійно, вільно. У 2006 році помер дідусь, я залишилася одна. Було дуже важко, отримувала маленьку пенсію, але все долала.
Війна змінила моє життя. Я пам'ятаю, як під час обстрілів тремтіли двері, вікна. Поруч жили цигани, я ховалася у них або залізла під ліжко і там чекала, поки перестануть стріляти. Дочка працювала на станції, але розрахувалася і поїхала в Москву.
Це неможливо забути, війна залишиться з нами на все життя. Це важко і боляче.
Племінник з Докучаєвська розповідав, що для того, щоб прибрати на могилі батька, йому довелося їхати тисячу кілометрів.
Мрію, щоб Бог дав здоров'я це все пережити, щоб люди цінували життя і батьків.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
