Обстріл почався майже відразу. Було важко повірити, що Росія справді розпочала повномасштабний наступ на Україну. До міста прилітали ракети та снаряди. Вони летіли через будинки, над вулицями, потрапляли до різних районів. Щодня ситуація ставала все небезпечнішою. Я була шокована тим, що Росія почала стріляти по мирних містах. Моє місто теж постраждало.

Магазини та аптеки закрилися. Дуже складно було дістати навіть найпотрібніші медикаменти. Води та газу не було. Виживати було важко, особливо у перші місяці.

Це тривало приблизно півроку. Згодом частково все відновили. Але обстріли так і не припиняються. Я щодня живу з надією. Хочу вірити, що скоро все закінчиться. Дуже чекаю, коли настане мир. Мрію, щоб моє рідне місто відновили, щоби все повернулося, як було. Дуже хочеться просто жити вдома, спокійно без страху.