Моє життя було мирним. Коли почалась війна, мені стало тривожно. Зі Слов’янська нікуди не виїжджав через інвалідність, працюю дистанційно. Були проблеми з продуктами та водою. Ходив набирав у ставку. Найбільше мене шокували обстріли міста: шкіл, будівель, житлових будинків. Я досі не розумію, навіщо Росія вторглась в Україну. Зараз у мене одне бажання: щоб закінчилась війна.