«Онучка просила: «Бабусю, дай мені шматочок хлібця»

Я живу з онукою. Чоловік помер 1 січня. Потонув. Пішов на риболовлю 1 січня і потонув. Проломився лід, він вибратися не зміг. Четвертого січня його рятувальники витягли. Поховали. А 10 лютого біля мене померла донечка Ліза. Менінгіт. Тому ми зараз з онукою. Онучці дев'ять років, Настюха. Вона, коли її мама померла, просто запитала: «А мама на сонечку буде? Дивитиметься за тобою? Мене будуть знову ображати?» Я кажу: «Тебе вже ніхто не образить».

18 липня 2015 року дочка й онучка потрапили під обстріл, не дійшовши від хвіртки три метри. Було чотири вибухи. Мені сказали, що це міни. І хлопець з ними йшов. І він їх прикрив. Перший був вибух і, дочка говорила: «Нас просто оглушило дуже. Клуби диму – ми стояли. Ми не могли поворухнутися». Це вона вже потім пізніше розповіла, коли прийшла до тями. Казала: «Потім другий вибух! Хлопець сказав: «Лягай!» І ми скотилися з дороги ». Там виїмка була.

Піднялися – третій вибух. І він їх штовхає. Вони знову котяться. А він вже не піднявся… Ліза кричала: «Вітю, піднімайся! Я хвіртку відкрила!» Вона Настю занесла, у неї вся курточка була в крові. І в Лізи з руки кров. Настя навіть не плакала. Просто сиділа злякано в коридорі, нікуди не ходила, не могла взагалі ворушитися.

Потім оглянули дочку. Кажуть: «У вас у руці осколок». А в Насті струс мозку, контузія. 

Настьона в нас дуже нервова, дуже. До того випадку вона боялася, але не так. Були вибухи всюди: і в городі в нас вибухало, і за городом, і на вулиці в сусідів. Але після того випадку з мамою та Віктором вона стала дуже нервова. Вибухає – вона в крик. Потім відходить і каже: «Бабусю, вибач, я не хотіла».

Коли тільки все це почалося, ми не отримували пенсію 10 місяців. Я навіть не можу говорити, з чого ми хліб цей робили. У мене онучка просила: «Бабусю, дай мені шматочок хлібця». Вона просто хотіла хліба. Тому я дуже вдячна всім, хто допомагає. Дуже. Я дуже вдячна Рінату Ахметову, що він робить таку велику справу. Це дуже велика справа, що він допомагає всім.

Для Насті я б хотіла, звичайно, щоб не було війни. Це найголовніше. Вона мріє стати лікарем. Хочу, щоб вона була здорова, вивчилася, і щоб у неї все було добре, щоб не було чорних плям. А якщо вони були, щоб були дуже маленькі. Я не вічна. Вона одна. Дуже страшно, що в цьому житті вона буде одна. Тому хочу, щоб було сонечко над нею. Більше сонечка, якнайменше чорних плям. І звичайно, миру. Від цього всі дуже втомилися, дуже.