Прокинулися з чоловіком та почали збиратися до навчального корпусу, щоб забрати дитину додому. Яка проживала у казармі. У перший день біля нас проїзджала воєнна техніка РФ, які попросили нас вийти з машини, та показати, що ми веземо. Було дуже страшно. Дякувати Богу нас не розстріляли.

Не було світла та води в будинку більше місяця. Постійний стрес, агресія. Внаслідок цього загострилися хронічні хвороби. А лікування дуже дороге. Самий зворушливий момент - це коли ми повернулися до дому не бувши там 2 місяця.

Робота є, але хочу додатково працювати дистанційно. В нас розбитий будинок.