Школярка Ольга і до війни дуже любила читати, а зараз книги взагалі замінюють їй друзів і допомагають відволіктися від усіх негараздів, спричинених повномасштабним вторгненням росіян до України

Мені 17 років. Я інвалід дитинства. Жила у чудовому місті Бахмут Донецької області. Вчилася в одинадцятому класі, дуже мріяла далі вступити до інституту у своєму місті. Дуже захоплювалась книжками. У мене не дуже багато друзів, а книжки відкривають мені нові світи та чудові країни, завдяки ним я мрію і подорожую.

Війна змінила все. У квітні ми разом з родиною евакуювалися у Вінницю. Це прекрасне місто у нашій неньці Україні. Я з батьками подорожувала Вінницькою областю. Це край Поділля з багатою історією та чудовими, доброзичливими людьми. Наша країна неперевершена своєю природою, нескореним народом. 

Я мрію про подарунок – електронну книгу, щоб читати та відволікатися від жахів війни. Друзів, на жаль, я не знайшла у новому місті.