У Віталіни війна забрала одну з найдорожчих людей – батька. Саме такого батька, якого вона б побажала будь-якій українській дитині – мужнього і цілеспрямованого. Дівчина дуже його нагадує, адже під час війни не сиділа, склавши руки, а волонтерила, допомогаючи біженцям. Зараз вона мріє отримати освіту за кордоном і повернутись до України, аби після перемоги зробити нашу країну ще кращою.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: