Гребенщикова Вероніка, 10 клас, Черкаська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 8 Черкаської міської ради Черкаської області

Вчитель, що надихнув на написання есе — Ус Ольга Василівна

"1000 днів війни. Мій шлях"

Мене звати Гребенщикова Вероніка. Проживаю в місті Черкаси з сімʼєю. Батьки повідомили мені про початок війни зранку, коли я прокинулася, щоб збиратися до школи. З того моменту моє життя, як і життя всіх українців, змінилося.

Війна торкнулася кожного. Когось у більшій мірі, когось — у меншій. У кожного з нас змінився світогляд. Та й не тільки світогляд. За майже три роки війни кожен українець став іншим.

Зараз я відчуваю зовсім інше ставлення до світу. В умовах війни життя набуває нових реалій та цінностей. Лише саме розуміння того, що твоя країна знаходиться у воєнному стані, примушує хвилюватися за свою безпеку.

Також змінилося моє ставлення до власних уподобань. Музика та танці стали моїми острівками щастя. Навіть коли я не думаю про війну — це зовсім не означає, що вона кривавою раною не сидить у мене в серці.

Саме завдяки музиці та танцям я можу забутися на деякий час і відчути себе щасливою.

Для кожного з українців війна змінила життя. На краще ці зміни, чи на гірше — сказати складно. Але саме ці зміни допомагають нам рухатись далі та продовжувати боротися. Всім серцем мрію про Перемогу, але я впевнена, що після війни я буду зовсім іншою людиною.