Я не очікувала, що почнеться війна. Для мене це стало ударом. Найбільше мене шокувала загроза життю двох моїх дітей через обстріли. 

У селищі немає води. Доводиться купувати, аби приготувати їжу. Воду привозять, але технічну. 

Мій син не знає, що таке школа. Спочатку він залишився вдома через карантин, потім почалась війна. Зараз він навчається у шостому класі, але ніколи не бачив однокласників. 

Я нікуди не виїжджаю. Мені шкода залишити те, що наживала все життя. Я хочу, аби війна закінчилась та Україна процвітала.