Війна принесла у нашу родину тільки страждання, біль, порушений психологічний стан дитини. У нашому місті ідуть бойові дії, постійні тривоги та прильоти ракет. Наша родина евакуювалася з міста, але до сих пір психологічний стан дитини напружений, вночі встає та плаче, сумує за освітою, домівкою, яку залишили, за друзями. Згадую, як в час повітряної тривоги ми сиділи у подвалі, а над нами літали ракети. На початку не було гуманітарної допомоги, її не довозили. А також в аптеках не було медикаментів, магазини були пусті, нічого не можна було купити.