Ми сім'я переселенців, яка в 2014 році покинула своє рідне місто Луганськ у зв'язку з військовою агресією РФ. Переїхали до підконтрольної Україні частині Луганської області міста Сєвєродонецьк. 24 лютого 2022 року РФ розпочала бойові дії вже у місті Сєвєродонецьк, і ми знову були вимушені виїхати з міста проживання спочатку до м. Дніпро, а тепер під Київ, селище Тарасівка. Ми багатодітна родина, маємо 3 синів. Старший син, 20 років, інвалід з дитинства 3-ї групи, є студентом Києво-Могилянської академії, до початку військових дій жив і навчався у місті Київі. Середній син, 16 років, навчався у Харківському ліцеї-інтернаті "Обдарованість" у місті Харков, війна застала його саме там у Харкові. Молодшому сину 8 років, навчався у Сєвєродонецьку. Дуже болісно сприймає війну, сумує за Сєвєродонецьком. Ми вдруге за останні 8 років втрачаємо свій дім.
На початок війни вся родина була розкидана по Україні, і дуже страшно було за кожного. Найбільш сильним був страх за життя кожного із родини. Також на молодшу дитину дуже вплинула війна. Всі розмови та ігри тільки про війну.