Важко про це казати, але життя перевернулось. Після стабільності та спокою ми залишились на вулиці. Без житла, грошей, ще й в чужому місті. Війна принесла страхи та повну відсутність впевненості у завтрашньому дні. Ми не вірили, що це відбувається з нами. Авіабомбардування були найстрашнішими. Ми попали під обстріли в Маріуполі у березні минулого року. Після того моя дитина майже рік боялася засипати. І досі боїться повітряних тривог.

Також ми зіткнулись з гуманітарною катастрофою у березні 2022р. в Маріуполі. Потім ще після того, як виїхали, бо не було ні грошей, ні їжі, ні одягу. Допомагали люди, хто чим.