Надія Григорівна до війни жила спокійним життям. Війна для неї стала повною несподіванкою. Разом з рідними доводилося багато разів ховатися в підвалі. Через сильні обстріли в чотирнадцятому році рідне місто спорожніло – люди масово виїжджали, хто куди. Найбільше жінка мріє про мир.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: