Напередодні війни життя Юлії було сповнене мрій і планів. Та війна все перекреслила — і водночас відкрила щось нове. На початку вторгнення ворог стрімко просувався на Миколаївщині, і рідне місто Юлії опинилося під сильними обстрілами. Вона не одразу, але все ж наважилася поїхати — до Києва. Тут знайшла нових людей, новий ритм, і — нову себе. Цей шлях збігся з особистим етапом дорослішання. Якщо на початку війни Юлія почувалася маленькою дівчинкою, безпорадною й розгубленою, тепер — готова брати відповідальність за себе, своє життя і свою країну. Юлія точно знає: хоч би як змінилося все навколо — вона хоче жити тут, в Україні. У тій, яку любить — сильною, справжньою, вільною.