Сиротiн Iван, 15 років, студент Кам'янського енергетичного фахового коледжу КІ-22-1/9

Вчитель, що надихнув на написання есе: Гусак Наталія Сергіївна

Конкурс есе "Війна в долі моєї родини"

Вперше слово «війна» для мене прозвучало від мами у 2014р., ми тоді мешкали у місті Донецьку. Я не злякався, тому що гадки не мав як це буває. Зрозумiв тiльки тодi, коли почув як бахкає, аж земля дрижить, вікна відкриваються від вибухової хвилі.

Так було кожного дня. По вулицям бігали сепаратисти з автоматами, та йшли великі колони російських танків, вантажні машини, які тягнули за собою гармати, гради, смерчі, урагани…

Але попри все я ходив до школи. Коли починали стріляти, ми ховалися у шкільному підвалі, а вдома під час обстрілів бігли до бомбосховища. Я дуже цього боявся. Через декілька днів ми поїхали до дідуся з бабусею до міста Макіївка. Дідусь все мені розповів, що відбувається і як себе поводити. Також він мене навчив, як зробити свій страх своїм союзником. Мені стало легше.

Так продовжувалося до раптового переїзду восени 2017 р. до дiдуся з бабусею у «мирне» місце. Цей раптовий переїзд був пов’язаний з контрозвідувальною діяльністю дідуся в окупації заради України. Про це він мені розповів перед від’їздом. Я дуже сумував і довго терпіти не міг розлучення з ним, та в телефонній розмові дуже просив дідуся забрати мене до себе. На той час виїхати дитині без дозволу батьків було неможливо. Дідусь мені пообіцяв, що вивезе мене будь-якими шляхами (стежками, полями, які знав тільки він).

Він дотримав свого слова! У 2018р. я вже був у Кам’янському.

Війна перевернула моє життя. Це той момент, коли дорослішаєш. Настає час думати не лише про себе. Історія повторюється. Ми вже це проходили, але на відміну від 2014 р. цього разу все буде по-іншому, і ми маємо «скласти цей іспит на зрілість». Після повномасштабного вторгнення рашистів 24 лютого 2022р. ми з дідусем брали участь у зведені блокпостів та облаштуванні бомбосховища у школах, що знаходяться неподалік.

Я впевнений у тому, що нас завоювати неможливо! Точно знаю, що кожен українець у Донецьку, Києві, Криму, Львові, Луганську та по всій Україні буде жити з почуттям власної гідності, відчуваючи що кожен день приносить приємні очікування та радісне передчуття нашої перемоги.

Слава ЗСУ!

Слава Україні!

Героям Слава!