Наталія з перших днів повномасштабної війни стала до волонтерства - бо по-іншому не могла. Вона пам’ятає, як страх і невідомість першого дня згуртували односельців: хто різав тканину на маскувальні сітки, хто ніс продукти, хто став до оборони - кожен робив, що міг. Сьогодні Наталія продовжує свою справу, бо твердо вірить: війна точиться не лише на передовій. І щоденна праця кожного - це крок до спільної перемоги.