Тетяна Василівна виїхала з Гуляйполя після того, як над головою все частіше почали пролітати снаряди й залишатися вдома було нестерпно. Довелося все кинути та переїхати до Запоріжжя. Чоловік героїні залишився вдома, і щоразу вона телефонує йому із завмиранням серця – у місті досі точаться сильні бойові дії.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: