Тетяна Петрівна покинула рідне місто через два тижні після початку повномасштабної війни. Її діти роз’їхалися у різні боки, а сама героїня живе в онуки. Через обстріли всі речі жінки залишилися вдома, виїхала лише в капцях й халаті. Дорогою з Гуляйполя сильне враження на неї справили руйнування рідних місць.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: