Зінаїда двічі намагалась виїхати з Пологів, але російські солдати її не пропускали. Діти перестали нормально спати, їжі не вистачало. Тиждень голодували. Залишатися - означало померти від кулі або голоду. Втретє їм пощастило. Жінка не пам’ятає, як доїхала до Запоріжжя. Усе мов в тумані. Волонтери допомогли їй влаштуватися на новому місці, а заспокійливі не дають впасти у відчай...
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: