Мене звати Юлія. Мій чоловік, Володимир, військовослужбовець, отримав поранення під час війни і зараз перебуває в реабілітаційному центрі. Ампутували йому ногу до коліна. У вересні ми повернулись у наше рідне місто Харків. Раніше ми перебували на заході України, бо виїхали з Харкова в перший день війни. Зараз ми з дитиною знімаємо квартиру, так як свого житла немає. Наш будинок був повністю зруйнований.

Дуже скучили за чоловіком і татком нашої дитини. Ми віримо у нашу перемогу і в те, що все буде добре. Ми регулярно їздимо до чоловіка в лікарню, щоб провідати його.

Війна нанесла нам великі втрати - поранено мого чоловіка, зруйновано наш будинок і все власне майно. Ми мріємо про перемогу і спокійні ночі. Хочемо, щоб ця клята війна закінчилась і всі люди, особливо діти, могли спати і просинатись спокійно.

Ми дуже вдячні вашому Фонду за те, що ви підтримуєте дітей і даруєте нам радість. Дякуємо вам за вашу працю та за все, що ви робите для всіх нас.

З наступаючими святами і нехай наступний рік принесе радість і перемогу нам усім.