Історії, які ви нам довірили
"Витягували мене з-під завалів упродовж двох годин. То туди цеглина, то туди"
Спочатку без світла та газу. Потім без зв’язку. Далі – без їжі та води. Це історія Марини Гарбич. І від її слів холоне кров у жилах. Вона жила одна у своїй квартирі в Маріуполі. Її будинок постійно обстрілювали з літаків і танків. Тому жінка вирішила тікати. Пішла пішки. Подалі від епіцентру подій. Аж раптом її наздогнала касетна бомба. Якби не випадковий перехожий, що почув з-під завалів її крик про допомогу, цього інтерв’ю могло б не бути.
Марину врятували. І, о диво, жінка закохалася в свого рятівника. Жартівливо зараз називає його принцом на велосипеді. Нині ж заміжня. Здавалося б, від цього й щаслива. Та щоразу, коли згадує про пережите пекло, сліз не стримує. Її історія далі.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
