З початком повномасштабної війни Наталія Павлівна надіялася, що бойові дії до її міста не дійдуть. Проте життя змінилося на очах. Не стало води, в магазинах було мало продуктів, звідусіль лунали обстріли. Тривожні думки не давали жінці спокою, на душі було важко, а невдовзі хвилювання підтвердилися – через постійну небезпеку довелося виїхати в Запоріжжя.
