З початку повномасштабної війни Валентин Петрович із дружиною сподівалися, що все швидко закінчиться, і до квітня залишалися вдома. Герой історії ділиться спогадами, що їсти готували разом із сусідами, кілька тижнів ночували у підвалі. Але коли одного разу побачили, як поруч горить школа, подружжя вирішило виїхати.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: