Життя Василя Нестерчука відібрав російський удар по Глухову Сумської області 18 листопада 2024 року. Хлопець разом із рідними тимчасово мешкав у гуртожитку медичного закладу. Поряд загинули мама Тетяна і молодший брат Василя, Нікіта.

Василеві було 20 років. Народився і жив в Улановому на Сумщині. Закінчив Уланівський навчально-виховний комплекс. Вчителі згадують його спокійним, толерантним; розповідають, що юнак мав хист до точних наук. Мав багато друзів.

Після школи вступив до Глухівського агротехнічного фахового коледжу.

З дитинства Василь любив природу – ходити до лісу, збирати гриби. А найбільше його захоплювала риболовля.

«Він годинами міг просиджувати з вудкою, чекаючи на улов. Васильок – так у родині звали парубка – завжди приносив додому гарний улов... Він був у розквіті сил, йому було лише 20-ть. Скільки нереалізованих мрій та планів… Усе знищили вороги», – зазначили односельчани.

Василя Нестерчука поховали у Глухові. У нього залишився тато, інші рідні та друзі.

Історія з instagram каналу Victims of russia.