90-річна Ольга Трофименко жила в 17-му мікрорайоні Маріуполя на Донеччині. Протягом перших тижнів повномасштабної війни пенсіонерка отримала контузію від падіння російської бомби у дворі її будинку. А 13 березня пенсіонерка померла від холоду та голоду. Такої смерті жінка дуже боялась.

«Бабуся до пенсії працювала робітницею на асфальтному заводі. Вона не вміла писати, погано читала, бо через Другу світову війну своєчасно не змогла здобути освіту. Дитинство бабусі було важке. Жила з батьками в землянці, важко працювала в полі, голодувала. Її батько Євдоким помер від голоду під Маріуполем. Саме тому бабуся все життя боялась такої ж смерті», – розповіла онука Наталія.

Ольга Євдокимівна мала грецьке походження. Любила готувати традиційний пиріг шмуш та чебуреки. Любила співати грецькі пісні, мала гарний голос. Ольга Євдокимівна цінувала життя та була дуже активною людиною, сильною фізично та духовно.

«Вона була віруючою людиною, ходила в церкву. Вдома, стоячи перед іконами, вголос по складах перечитувала Євангеліє. Бабуся вчила мене молитися і просити в Бога благословення на будь-яку справу. А якось сказала: «Дитино, думаєш, мир – це назавжди, а війна – виключення? Ні, треба берегти цей мир і постійно дякувати Богу». Мабуть, вона відчувала, що нас чекає», – сказала Наталія.

Коли в Маріуполі точилися бої, Ольга Євдокимівна жила в квартирі з сином, донькою та зятем.

«Вони теж голодували. Гризли лід замість води. Протягом двох тижнів йшли бої в їхньому районі. Не мали можливості вийти навіть у двір, щоби закип'ятити воду. В квартирі було дуже холодно: вікна повибивало, по хаті літали осколки від снарядів. Бабуся не витримала всього цього жахіття», – розповіла онука.

Спочатку Ольгу Євдокимівну родичі поховали у дворі будинку. Потім відбулось перепоховання на кладовищі.

В Ольги Трофименко залишилися троє дітей, онуки та правнуки.

Історія з instagram каналу Victims of russia.