Оксана Небилічко

"Війна, напевно, найкривавіше і найжорстокіше слово в усіх мовах світу"

Небилічко Оксана, 15 років, учениця 10-А класу Первомайського ліцею № 3 « Успіх», м. Первомайський, Харківська обл.

Вчителька, яка надихнула на написання - Проценко Наталія Володимирівна

Конкурс есе "Один день"

Війна, напевно, найкривавіше і найжорстокіше слово в усіх мовах світу. Хоч і складається воно із п’яти літер, але на кожного наводить страх.

Раніше я би сказала: «Величезне щастя для нашого покоління – жити в мирний час, коли немає великих війн, немає нещасть, страху за життя близьких!»

Але, на превеликий жаль сьогодні я не можу так сказати. Сім років тому мешканці моєї Батьківщини відчули на собі війну. Так, більшість людей не бачили її на власні очі, але добре знають, що вона десь причаїлась на нашій землі.

Коли я вперше почула про напад на Україну то не могла в це повірити, що це сталося. Навіщо це робити? Яка з цього користь нападникам?! Я досі не можу збагнути.

Скільки ще життів повинна забрати ця війна, щоб наступ припинився? Яка кількість міст, сіл повинна бути зруйновна, щоб війна зупинилась? Невже, не можна вирішити всі проблеми мирним шляхом не застосовуючи зброї?

Я сподіваюсь, що скоро ця безглузда війна закінчиться, і ми не будемо чути по новинам звіти про загиблих на фронті воїнів, які боронять свою Батьківщину. На Україну прийде мир і все у нас буде добре.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/