Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Юлія Іващенко

«Війна - це найгірше, на що здатна людина»

переглядів: 562

Іващенко Юлія, Харківська гімназія №43, м.Харків

Есе «Один день»

Споконвіку день початку війни вважався трагічним і жалобним. Війна - це конфлікт між державами і народами, що супроводжується розрухою, смертю, сльозами, горем. 

Суперечки між державами були і будуть тривати, доки люди розпалюватимуть вогонь війни. Як писав Анрі Барбюс: «Війна буде повторюватися до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою».

Кожен із нас, коли чує слово «війна», уявляє собі кровопролиття, втрати та шкоду, яку вона приносить. На жаль, у нашому світі всі знають, що це за явище, навіть ті, хто живе на мирній території.

Війна - це найгірше, на що здатна людина; це найгірший спосіб вирішення конфлікту, бо за ним йдуть тільки вбивства, людське горе, руйнування, скалічені долі, сльози матерів, діти-сироти. Загиблі воїни більше не зможуть насолоджуватися красою природи, не почують співу птахів, не побачать своїх рідних.

Наразі держави продовжують конфліктувати між собою. Причини досить різноманітні, але частіше це суперечки з приводу релігії, розподілу землі, води тощо. Олександр Олесь писав: «Війна, війна! І знов криваві ріки! І грім гармат, і шаблі дзвін. Могили, сироти, каліки. І сум покинутих руїн».

Особисто для мене, війна почалася після зміни влади у 2014 році, коли я дізналась про військовий конфлікт на Сході. Звістка про загибель людей не залишила мене байдужою. Дуже співчуваю їхньому горю.

Люди, які опинилися в центрі подій, втратили майже все. Їхнє життя перетворилося на виживання! Вони більше не зможуть щиро радіти, через біль втрат, смерті, голод, вибухи, що негативно впливають на людську психіку. І навіть в мирний час рана на їх серці не загоїться ніколи.

А день, коли я дізналася про початок воєнних дій, став найтрагічнішим днем для моєї сім'ї за останній час, бо всі щиро хвилювалися за тих, хто опинився в зоні конфлікту. Щодня приходили відомості про втрати військових та загибелі мирних людей різного віку, серед яких були навіть діти.

Я відчувала біль і виражала співчуття близьким загиблих. Мені було дуже сумно через те, що у політичній суперечці страждали мирні та ні в чому невинні люди; я тільки сподівалася, що нарешті воєнні дії припиняться і настане мир.

Для мене «життя у мирі» означає життя у злагоді, без суперечок та найголовніше без насилля та вбивств.

Отже, війна - це жахливе явище, що не обходиться без горя та смертей. Людям слід уникати війн и вирішувати питання мирним шляхом, бо жива людина здатна домовитися, а мертвих вже не повернеш.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Харків 2014 Текст Історії мирних діти безпека та життєзабезпечення діти Конкурс есе 2021
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій