Бердянськ для Назара Фролова — це море, теплий пісок і дитинство, яке обірвалося. 24 лютого 2022 року він разом із родиною залишив місто. Спочатку виїхали на дачу, а вже 4 березня змушені були покинути рідний дім назавжди. Того дня під вікнами йшла ворожа військова техніка з літерами «Z».

Справжній біль прийшов пізніше, коли Назар усвідомив: дороги назад немає. Друзі роз’їхалися по Європі, хтось залишився в окупації. Рідне Азовське море, до якого він звик, тепер — тільки у спогадах.

Сьогодні Назар живе в Києві. Він вступив до кіношколи, вчиться на режисера й мріє знімати фільми — про людей, які змогли вистояти, про силу пам’яті та свободи.

Свою історію він розповів під час відпочинку на Закарпатті — у межах проєкту «Мирний відпочинок дітям України» від Фонду Ріната Ахметова.