Віра Олексіївна розповідає, що після окупації її сім’я кілька тижнів залишалася вдома, але згодом вирішили виїхати. Через постійні обстріли в Пологах було дуже страшно. Жінка згадує, що російські військові зайняли лікарню, а поряд із нею спалювали трупи своїх загиблих, що не згоріло – розтягували собаки. Було неприємно, коли окупанти заходили до хати та забирали все, що їм було треба. Героїня сподівається, що невдовзі всі українські землі будуть звільнені й більше ніколи не доведеться переживати жахи війни.
.png "Імена")
