Наконечна Марія, 8 клас
Лугинський ліцей Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області
Вчитель, що надихнув на написання есе: : Бовсуновська Тетяна Павлівна

Війна. Моя історія

Війна — нічний кошмар кожного українця, який, на превеликий жаль, вже другий рік триває наяву...Хочеться вірити, що це страшний, жахливий сон, але це не так.

24 лютого, о 6 ранку, мама розбудила мене зі словами: “Прокидайся, розпочалася війна”. Емоції, які я відчула в ту хвилину, складно описати. Пам'ятаю лише усвідомлення того, що життя відтепер ніколи не буде таким, як раніше. Для моєї родини цей день став суцільною невідомістю. Ми хвилювалися за тата, який був на війні в Донецькій області ще до початку повномасштабного вторгнення. Особливо страшною була перша тривога. Тоді здавалося, що все втрачено, було відчуття, що з цього жахіття немає виходу. Боляче було чути за тих, хто загинув, був поранений, пропав без вісти. Люди проводжали своїх героїв зі сльозами та розпачем та жахалися страшної долі, яку послала їм завчасно війна. І нехай світлий спомин про них назавжди залишиться в пам'яті друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав їх і шанував. Вічна слава українським воїнам, які захищають Україну і кожного з нас.

Життя змінилося кардинально. Коли ніч була надзвичайно темною, страшною та невідомою, просте “Ти як?” від близьких людей набувало особливого значення. Народ об'єднався і дав зрозуміти ворогам, що разом ми незламні.

Почали цінуватися звичайні буденні речі. Від початку війни і до сьогодення ми підтримуємо одне одного, допомагаємо військовим та віримо в перемогу. Це те, що об'єднує нас в один народ та робить неймовірно сильними.

Моє найпалкіше бажання, щоб небо знову стало чистим, а серця людей спокійними, щоб було так, як в дитинстві: найбільша проблема — погана оцінка з математики, а ракети — це щось із космонавтики.

Я впевнена, що в майбутньому наша країна буде квітучою, сильною та незламною державою з добрими, хоробрими та мудрими людьми.

Слава Україні!