З народження я жила в Донецьку. Займалася своїм улюбленим хобі – художньою гімнастикою. Я займалася нею з трьох років. Мріяла стати тренером з художньої гімнастики, поїхати на Олімпіаду. Жила я спокійно у своєму місті ще чотири роки. І раптом настає 2014 рік. І батьки сказали, що ми повинні переїхати в інше місто.
І я потрапляю до Маріуполя. Я була дуже рада дізнатися, що тут є школа художньої гімнастики. Минув рік.
І раптом одного вечора почали літати снаряди за вікном. Я дуже злякалася – і наступного дня ми вирішили переїхати до Слов'янська.
Тут не було місця для мого хобі. І мій світ просто впав. Я дуже довго плакала. Мої мрії просто зникли.
Раптом я знайшла студію танців, почала займатися. Моєю мрією стало стати хореографом. Я зрозуміла, що це моє. І так я прожила там чотири роки. Мені вже 12 і я рада, що знайшла віддушину.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.