Марина Іванівна розповідає, що залишатись у Гуляйполі було неможливо. Її сім’я жила під обстрілами десять днів, які здавалися вічністю. Це був дуже важкий період. Героїня пережила інфаркт, а необхідних ліків дістати не було де. Серце стискалося щоразу, коли маленькі онуки малювали війну. Жінка вдячна військовим, які тримають оборону Гуляйполя та вірить, що Україна впорається з випробуванням та незабаром настане мир.