Війна мене застала в Харківській області. Наступного дня я з родиною виїхав. Були затори, дорога була довгою. У Черкаській області нам допомогли. Я придбав будинок. Привів його до ладу та допомагаю дітям. Приймаємо нужденних. 

Я відвідую рідне село, мій будинок поки стоїть. Морально там перебувати дуже важко. Постійні тривоги тиснуть на психіку. 

Мене шокувало ставлення росіян до українців. У них немає ніякого співчуття до людей. Я розчарований, такого не очікував. 

Я думаю, що війна закінчиться на третьому році. Більше вона не триватиме. А я хочу обладнати двір для дітей, встановити гойдалки та гірки. Дуже хочу створити комфорт для малечі.