Я працюю у школі. У перший день війни мені повідомили, що діти не йдуть до школи. Була сирена, було дуже гучно. Мені було дуже страшно. Я з родиною не стала чекати страшного, і ми виїхали до Львівської області.

Евакуювались останнім потягом з Краматорська. Через обстріли нас постійно пересаджували з електрички на електричку. Декілька діб ми з дітьми не спали. 

Тим часом вдома не було газу та води. Людям було тяжко. Я повернулась додому за декілька місяців. Зараз чекаю тільки миру. Боюсь, що знову потрібно буде виїжджати. Хочу, щоб війна закінчилась.