У перший день війни я була в пологовому будинку, бо народила другу дитину. Почула вибухи - так дізналась про війну. Коли мене виписали, я запаслась продуктами. Двадцять днів ще прожила вдома. Світла, газу та води у місті не було. Вдома було дуже холодно, а в місті дуже гучно. Ракети постійно прилітали в будинки.

Я вирішила виїжджати, бо потрібно було якось потурбуватись про дітей. 

Зараз я живу в Богданівці. Тут знайомі знайшли мені житло. Щодня я дуже хочу додому. Хочу, аби люди не гинули, та все було добре.