Зміни були в житті у дітей. Ми проживали в підвалах, ховалися, було дуже страшно, не так за себе, як за дітей. Тоді цінували кожну хвилинку свого життя, мололися, щоб діти в холодному підвалі не захворіли, щоб була вода, їжа. Волонтери надали подушки, ковдри, каремати, щоб хоч якось було тепліше.

Важкими були ночі. Коли літали літаки по 6шт над головою, було не тільки дітям страшно.

Складно було, коли полки були зовсім пусті і ти не мав змоги навіть печива придбати чи якийсь сухой пайок, неговорячи за крупи і т.д.