Нашого тата вбили при виконанні службових обов'язків. Залишились я і донька Марія, їй 13 років. Поки знаходимося у селі Воробʼївка - це 10 км від росії.

Наше село в окупації було недовго, сильно від голоду ми не страждали, бо мали запаси. А от медикаментів не вистачало, хворіли і ділились зі знайомими.