Почуття незахищеності, тривоги, дитина хоче гуляти на вулиці, а ми не можемо її відпускати, а якщо виходить, то постійні переживання.
Розуміння того, що жити треба ради дитини, радіти і допомагати іншим. Спати, коли тихо, а не тільки вночі. Працювати треба і підтримувати інших дітей, бо працюю в школі вчителем. Важко дуже пропускати через себе біль інших людей! З радістю побула б разом з дитиною в безпечному місці!
На початку війни в квітні не було в місті медикаментів, воду дають за годинами, магазини зараз працюють, але ціни занадто високі. Біля дому вибухнула ракета, постійно сигнали повітряної тривоги, постійні вибухи на території Добропільського громади.
