У перший день війни мені було дуже страшно. Росіяни обстрілювали міста України, важко було в це повірити. Місяць я залишалась вдома. Проблем зі світлом і газом на той момент у мене не було, але місто починали обстрілювати.

Магазини й аптеки почали закриватись. Було зрозуміло, що нічого хорошого чекати не слід. Потім я виїхала з міста. З собою забрала собаку. 

Зараз я живу в Черкасах, тому що тут живе моя кума. Важко було залишити власне житло, яке будувала своїми руками. Я займаюсь волонтерством. У ХАБі є психолог. Буває, що я звертаюсь за допомогою. Хотілося б, щоб війна скоріше закінчилась. Я хочу повернутись додому.