Мені 44 роки, проживаю в місті Снігурівці Миколаївської області. Працювала в магазині продавчинею.

В перший день літали ракети через нас. Пам’ятаю, як нас тут із літака розбомбили. До нас зайшли росіяни 19 березня 2022 року. Пропало світло, не було води. 

Розбомбили військкомат, а ми поруч жили, і залишилися без будинку. Коли ми перебували в окупації, в нас не було нічого.

Добре, що ми вчасно виїхали з окупованої території. Я дітей зібрала, дуже важко було залишити чоловіка. Я розуміла, що погано, коли сім’я не разом, і діти це розуміли. Ми виїхали, а через два дні виїхав і чоловік.

Звичайно, психологічні проблеми були, але найголовніше – не панікувати. 

Я сподіваюсь, що війна закінчиться дуже скоро. Буде наша перемога. Хочу, щоб був мир у всьому світі, щоб мої діти зростали у мирі, а ще - онуки, які в мене народяться.