Проста сільська вчителька хотіла б звернутись до всіх людей у світі із закликом зупинити руйнування і смерті. Вона не розуміє росіян, які посилають своїх людей на загибель
Мені 65 років. Я родом із Новоданилівки. Зараз виїхала, бо стало неможливо терпіти. Снаряди щодня, село потерпає. Нам у літню кухню влучило. Ми сиділи там до вересня, а потім виїхали.
Важко, коли снаряди літають. Газу і світла немає. Та завдяки владі почали добувати електрику від генератора. І можна купити балонний газ. Багато людей виїхало, залишилося дуже мало. Чоловік 130-140 приблизно, переважно - старі люди. А молодь виїхала.
Гуманітарку привозять. Волонтери допомагають і влада. У нас є староста, він весь час допомагає. І макарони, і консерви нам привозять. І Червоний Хрест передавав до 20 вересня - так кажуть. Від усіх селян дякую за гуманітарну допомогу!
Шокує, що снаряди в нас летіли. У нас не було військових, а росіяни все одно гатили по центральній вулиці, де просто будинки. Як можна по мирному населенню стріляти? Стільки наробили горя!
Десь же прописані ці правила війни – що можна, чого не можна!
Всі мої близькі, як і я, налякані. Трохи більше почали одне одного цінувати, допомагати одне одному. То мені знайомі передавали якесь печиво, ліки, ковбаски. А ще – допомагали людям, які голодували, наприклад. А якщо снаряди розривалися десь близько, вони вже бігли допомагати, шукати, якщо треба.
Я думаю, що якесь переосмислення буде. І мої учні, і їхні мами дзвонили: ми про це говорили. І я такої самої думки, що одне одного тепер будемо більше цінувати – і в родині, і з сусідами. Швидше б закінчилася війна, щоб ми почали все відбудовувати.
Я не знаю, коли війна скінчиться. Я хочу, щоб вона швидко закінчилася. Ми чекаємо 20 листопада: можливо, щось і вирішать. Хотілося б, щоб до наступного року закінчилося. Важко буде взимку людям.
Я не політик – я просто вчителька. Якби могла, звернулася б до всіх людей. Війна – це дуже страшно. Хочу сказати тим, хто розпалює війну: «Люди, схаменіться! Зупиніться! Хіба можна так робити?» У Конституції ж написано, що найбільша цінність для держави – це життя людини. А що ці росіяни? Вони забули про своїх людей. Подумайте про них – простих людей, яких ви посилаєте на війну. Досить цієї війни та руйнувань, смертей. Але все буде добре - ми до цього йдемо. Все буде Україна!