Мене звати Гліб, мені 10 років. Святий Миколай, ми вдячні тобі за твою підтримку і Дива, які траплялися в нашому житті. Я вірю, що ти допомогаєш кожному, хто має надію на тебе. Я дякую тобі і Господу Богу, що рідні всі живі і здорові. В нашій сімʼї 5 дітей. Більшість вже дорослі. А мені, найменшому, 10 років. Я чемний, радісний і дружелюбний хлопчик. Мама каже, що – дуже старанний і розумний. Війна відібрала дитинство і радість. Іграшки, прогулянки з друзями і затишне безпечне життя. Всі діти вірять в Дива і чекають подарунки від Миколайчіка. Вітаємо Вас зі святом. Бажаємо радості і гарних свят.

Нам довелось виїхати в перший день війни о 5 ранку, коли прогриміли перші вибухи. Ми виїхали з самими документами, без речей і запасів їжі. В перший день в нашому селі вже їздили російські танки і машини. Довгий час село було під обстрілом. Майже рік – без газу і світла.

Наш будинок не пригодний для життя. І нам немає, куди повертатися. Наразі орендуємо квартиру в Києві. Тато працює. Я ходжу до школи .Мама доглядає за бабусею інвалідом 1 групи. Дуже чекаємо миру.

Всі діти зараз мріють про гаджети ,думаючи що це робить їхнє життя цікавішим і щасливим. Телефони, ігрові гаджети і таке інше. Але справжню радість і емоції несуть друзі, спілкування і прогулянки. Я дуже полюбляю кататися на трюкових самокатах і велосипедах. Але я вже з них виріс за час війни. А у батьків на нові поки не вистачає. Тому ,якщо це є можливим, то моя мрія трюковий самокат. Буду дуже вдячний тобі за подарунок. І обіцяю берегти його і всім розказати про тебе.Щоб інші діти теж вірили в Чудо. Дякую і до Зустрічі.