Я жила в Маріуполі, і коли почалася війна, була шокована. Було дуже страшно, особливо коли не було води, світла і газу. В морози я сиділа в підвалі без їжі. Ці два тижні були схожі на справжнє пекло. У мене є два сини, і я постійно боялася за їхню безпеку. Коли стало зовсім небезпечно, ми вирішили виїжджати, хоча дорога була страшною.

Під обстрілами ми залишали місто, а зустрічі з окупантами викликали величезний страх. Машина була пошкоджена, без вікон, але нам вдалося доїхати.

Зараз ми в Києві. Старший син захищає країну. До сих пір важко повірити в те, що довелося пережити, але щодня сподіваємося на мир. Україна переможе і все буде добре.