Тетяна Андреєва з Покровська пережила жахіття війни, але не втратила надії. Вона згадує, як страшно було лягати спати в постійному очікуванні обстрілів. Жінка розповідає про безпілотники, які літають над містом, і про те, як один з них впав неподалік її дому, спричинивши паніку. Тетяна – опікун своєї маленької онуки. Соціальні служби радили жінці якомога швидше полишити Покровськ, і родина у серпні 2024 вирушила до Дніпра. Сльози навертаються на очі, бо вони втратили так багато... Тетяна вірить, що лише Бог дасть їм сили пережити ці важкі часи.