Війна принесла в наші життя лише негативні зміни – 

похитнулося здоров’я, довелося залишити працю, покидати домівку.

24.02.2022 мені подзвонили о пів шостої ранку, сказали, що почалася війна. Побачила в очах дітей справжній жах, коли почали скидати бомби. Нам прийшлось усім, разом з тваринами виїжджати з міста у село. В селі вночі почали їздити танки, тому ми вирішили повертатися у місто, запускали нас вже буряти, вони ще не були такі озлоблені. В окупації пробули дві неділі, потім нас вивезли коридором до м. Черкаси. Там пробули місяць, коли ми узнали що наше місто звільнили від орків, повернулися додому.

Унаслідок війни всі стикнулись з психологічними труднощами. Приймаємо заспокійливі пігулки, 

почали боятися шороху, навіть сусідів, які щось упустять на підлогу, потіють долоні, поганий сон.

Через бойові дії була нестача їжі, в магазинах залишились тільки сода і оцет. Ділилися с родичами та сусідами у кого що було.

Як артефакт у нас є гільза, яку подарували воєнні. Можу віддати її до музею.