Я виїжджала з Бахмута у квітні. В евакуаційному потязі було по двадцять осіб в одному купе. З дитиною я дісталась Львова, де жили мої рідні. Вони нам дуже допомогли, купували ліки сину, який захворів після виїзду.
Я могла загинути на Краматорському вокзалі, бо виїхала за декілька днів до прильоту ракети, від якої там загинуло багато людей.
Мої батьки залишались в Бахмуті, а потім також виїхали. З собою забрали і моїх тварин.
Зараз всією родиною ми живемо в Новомосковську. Сподіваємось лише на закінчення війни.