Ми нічого спочатку не зрозуміли, тільки з новин дізналися, що війна. А потім, як почалися вибухи, стало страшно, то зібрали сім’ю і виїхали. В дорозі були дуже великі затори. Дуже багато людей виїжджало, але добралися. 

Найгірше те, що довелося покинути домівку. У нас теж були прильоти, туди поки що повертатися страшно.

Приємно, що родичі не відвернулися, прихистили нас. Ще ми отримуємо гуманітарну і грошову допомогу. Живемо потроху. Ми зблизилися, більше спілкуємося, більше допомагаємо один одному.

Сподіваємося на краще. Дивимося новини і сподіваємося, що війна колись закінчиться. Хочу жити в мирній нашій рідній Україні.