Вікна повибивані, двері порозбивані. Сосєда вбило. Дитина моя не знаю де, уже сім год не знайду. В чотирнадцятом году йшов додому і не дойшов. Шукаю дотепер. 

Нікуди я не виїжджала, ми жили в підвалі. Куди я могла поїхать? Хто мене де жде? Я стара вже. 

В чотирнадцятом году пропав мій син

Я каждий Божий день, кажду секундочку жду дитину (плаче). Живу сама. 

Спасібо, що нам помогають. Красний Хрест дає нам на уголь раз в год. Це дуже добре. І Красний Хрест помагав, і Фонд [Ріната] Ахметова. Спасібо, що помагають.